: : серпня 2019

Історія - скарбниця наших діянь, свідок минулого, приклад і повчання для сьогодення,застереження для майбутнього.

М. Сервантес

пʼятниця, 23 серпня 2019 р.


23 серпня 2004 року Президент України Леонід Кучма підписав Указ № 987/2004 «Про День Державного Прапора України». 
Цим Указом «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» встановлено в Україні нове свято — День Державного Прапора України, який щорічно відзначається 23 серпня.  .Історія українського прапора розпочалася кілька століть тому, але офіційно затвердили синьо-жовтий стяг як державний символ України лише 28 січня 1992 року.
Українське синьо-жовте сполучення - одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів. Сучасний український прапор походить від герба Галицько-Волинського князівства - золотого лева в синьому тлі, який з'явився в другій половині XIII століття. Cаме синьо-жовтий прапор – це символ боротьби за незалежність України у ХХ столітті. 22 березня 1918р. Законом про державний Прапор УНР було остаточно затверджено форму й кольори нашого прапора. Ініціатором прийняття цього закону був М. Грушевський. Синьо-жовтим був стяг за часів гетьманату Скоропадського та  генерального штабу головного отамана Симона Петлюри.
Далі були довгі десятиліття боротьби нашого народу за те, щоб український стяг зайняв належне  йому місце  - замайорів над Києвом, над усією Україною. У наш час уперше синьо-жовту стрічку , прикріплену до одягу, використали львівяни під час мітингу 12 березня 1989року. А згодом маленькі блакитно-жовті прапорці затріпотіли в руках учасників «живого ланцюга» 22 січня 1990 року. Ця акція символічно обєднала Західну та Східну Україну, продемонструвавши таким чином свою єдність.
 Сьогодні український національний синьо-жовтий прапор є державним прапором України. Впродовж історичних звершень він ставав символом боротьби за національні й соціальні права українського народу. Серце кожного українця завмирає при підйомі національного прапору. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса та багатство рідної землі.